ПЧ1

Так, сьогодні вже перша лекція курсу "Політичний четвер". Ось вона: 

Ну і ще деякі зауваження в надії на подальше обговорення з учасниками курсу.

1. Громадянин

Мені здалось, що треба було пану Валерію більше підкреслити чи наголосити на тому, що саме політично свідомий громадянин (див. п.1.1) є головною передумовою чи фактором нормального політичного процесу в демократичній країні. А там, де люди за радянською звичкою уникають "тої брудної політики", там при владі популісти.

2. Партія

Будь-яка політична ідеологія має два виміри: особистий (див. вище) і суспільний. Так, кожен громадянин може вважати себе симпатиком тої чи іншої ідеології з тою чи іншою назвою, але в суспільстві ідеологію презентує партія.  А що ж наші Слуги, Євросолідари, ще якісь партії та партійки, що про них можна було б сказати під кутом зору їхніх ідеологій?

3. Радикали

Я категорично не згоден з твердженням пана Валерія, що всі ідеологічні партії схильні бачити в опонентах ворогів. Це ознака радикалізму чи визнання для себе права на насильство, збройну боротьбу за реалізацію власної програми партії. Нам добре відомі такі революціонери: радянські комуністи і галицькі націоналісти, а поза радикалізмом - соціал-демократи різних європейських країн і націонал-демократи нашого Руху. 

Втім, нічого дивного, що в нас радикалізм поширений. Наші націоналісти (старше покоління) виховувались в комуністичному середовищі, а молоде - під впливом тих саме старших, а ще революційного спадку ОУН. Очевидна спадковість чи тяглість цієї традиції.

4. Література

Це, мабуть, головне, бо нема жодного іншого шляху до того, щоб в питаннях про партійні ідеології розібратись, як читати. 

Ну і поговорити про це можна або на ЮТюбі, або в групі Політичний четвер.