вівторок, 21 грудня 2021 р.

Ігор Щупак

Продовжуємо читати збірку.


Інтермеццо

Поки що ніхто з авторів збірки до розмови не приєднався, то є пауза?

Використаємо з користю для діла.

Зазначимо, що на посиланні тільки верхівка айсбергу, а є ще дещо "під водою": ХД1, ХД2, ЛЛ. Шарада?

І оскільки ні автори, ні учасники тих форумів тему не підтримали, то ми інтермеццо переведемо в жанр "кінеццо". Ну і завершимо на цьому.



понеділок, 20 грудня 2021 р.

Анатолій Єрмоленко

Продовжуємо читати збірку Олеся Донія.

Сергій Гайдай

Продовжуємо читати збірку Олеся Донія.

Павло Гай-Нижник

Продовжуємо читати збірку Олеся Донія.

Олександр Щерба

Продовжуємо читати збірку Олеся Донія.

неділю, 19 грудня 2021 р.

Олександр Кочетков

Починаємо розмову з авторами збірки Олеся Донія. 


Мені текст пана Олександра сподобався, я з автором згодний в більшості позицій. Мабуть він, на відмину від більшості авторів збірки, ліберал? Втім, для політтехнолога казати про власну політичну позицію, можливо, неетично. То переходимо до  питань, що їх цікаво було б обговорити. 
  1. Хіба "повернення в Європу" чи "розбудова Європи в Україні" не є для нас цілком гідною і ефективною національною ідеєю? Що не потребує трансформації, а лише реалізації.

  2. Хіба партія як суспільний інститут не є центральний, критичний елемент того, що ми називаємо Європою?

  3. Хіба політична позиція, політичні переконання громадянина не є головною базою, передумовю побудови партії? І, підкреслимо, як для тих, хто обирається на політичні посади, так і для тих, хто обирає, бо це ж сполучені посудини.
Прямуємо у Фейсбук і запрошуємо пана Олександра до продовження розмови. Може, прямо в його акаунті чи тут коментом до цього тексту, це як коротко. А може і в якомусь його особистому блозі, як йдеться про більш розлогий текст, це вже як йому зручніше. І як це проясниться, то поставимо тут відповідні посилання. Щоб і читач міг приєднатись.

А тепер рушаємо збіркою далі.



суботу, 18 грудня 2021 р.

Олесь Доній

Може, хто не знає, про кого йдеться?


Так от, пан Олесь скомпонував збірку. Я за 100 гривень скачав, почав читати - бачу, що дуже плідна ідея з тою книжкою, треба її поширювати! Але як? Ну, може, покроково, поавторно? Спробуємо, а для цього запровадимо тут відповідну тему.  

Ну і перший результат такий, що з одним автором, як мені здається, є про що поговорити, а з другим - ну якось так все ясно. Чи навпаки: він в іншій площині, в іншому дискурсі, може в іншому політичному векторі. Ну це ж нормально. От, скажімо, як у збірці 30 авторів, то так же і має бути?

Побачимо. А поки що  що фрагмент передмови, чи повний текст авторської статті у збірці - ну, може з певними відмінностями, які можуть бути у різних версіх чи редакціях.

середу, 1 грудня 2021 р.

Думати інакше. Підсумки

Йдеться про навчання на одному дистанційному курсі. От його обкладинка:


А далі ще про результати в Академії третього віку докладніше.

вівторок, 16 листопада 2021 р.

понеділок, 15 листопада 2021 р.

Подарунок від Асоціації

Звісно, Асоціація не мала на увазі Академію, просто так співпало, але ж гляньте:


І пенсіонерка з онукою як цільова аудиторія. Прочитати можна тут.



Зміна назви сайту

Ну, якою є нова, ви бачите, а що було раніше?


Так, згаданий орган так і не запрацював у Харкові. Шкода, звісно, але життя триває.

четвер, 11 листопада 2021 р.

Майданчики свободы

Free Spaces — A Noncoercive Way to Deal with Difference

«Майданчики свободы» - ненасильственный способ справиться с различиями

Harry Boyte, Marie Strom

Источник[1]


В теме Академии третьего возраста обсуждаем американский опыт. А здесь файлом.

вівторок, 21 вересня 2021 р.

Вінниця: Рада Поважних.

Про це тут. І ще докладніше тут. Але як кому ліньки ходити на посилання, то ми текст подаємо і в себе. Ну дуже цікавий досвід.

пʼятницю, 20 серпня 2021 р.

Записки на полях дослідження скандинавської освіти дорослих

Джерело [1]

Лайфхак для України


Нині багато пишуть про незрілість українського суспільства, про необхідність «дорослішання» з відповідними змінами в національній культурі — розвитком відповідальності, критичного мислення, взаємної довіри, здатності домовлятися, суспільно-політичної та ідеологічної грамотності. Проблема є настільки критичною, що без її розв’язання немає перспективи результативних і сталих реформ в Україні [2], хоч як би цього хотілося найвідданішим ідеологам інституціональних змін у державі. (Більше про це — у статті «Шанс на успіх. Чи є він в України?».)