Анатолій Єрмоленко

Продовжуємо читати збірку Олеся Донія.

Цей автор започаткував у нас тему Держнаука. Бо, як мені видається, ці учасники, що працюють в державних наукових установах, а їх кілька - таких авторів збірики, є вихованцями кафедри історії КПРС, які табличку "марксизм" змінили на "націоналізм", а от розуміння державної науки в них залишилось радянським. Що, звісно, не таке, як у Франції, Британії чи США.

В назві матеріалу "етнос", а по тексту - про "етос". Ну і про національну ідею саме України і саме від автора, його думок з цього приводу, я не побачив. Хоч дізнавсь, що автор багато чого прочитав на своїй посаді деражавного науковця. Думаю, тут момент зміни ролі: з науковця на громадянина. Це ж збірка, в якій промовляють громадяни до громадян, а не доценти до доцентів. Наукова спільнота має свої процедури чи ритуали, а громадянський діалог - це ж щось інше.

У Фейсбуці пана Анатолія нема. Це характерно для багатьох наших науковців, що не вміють працювати в соцмережах і не хочуть навчатись цієї справи. Попри всі їхні декларації важливості цього напрямку для сучасної країни і її суспільства, а надто науки.

А тепер рушаємо збіркою далі.