Ху із Іван Дзюба?

Ні, йдеться не про Івана Дзюбу як історичну постать - тут питань нема. Втім, пояснити все якось так коротко і зрозуміло не вдасться. Треба буде розповісти все по порядку.

Отже, була нагода перечитати "Інтернаціоналізм". І подумалось, що треба цей текст в мережеве сьогодення залучити. Ну більш активно, ніж там, де я вже згадав, або, скажімо, тут. Так постала група:

Але поки добирав для тої групи щось актуальне в тему, читав, що там пишуть автори - не кажу вже про Донбас, менш відомий але який же актуальний текст пана Івана - прийшли і різні додаткові враження чи питання.

Зокрема: Іван Дзюба коли писав, то був, звісно, радянський вчений, гуманітарій, літератор. Зрозуміло, що політично свідомий чи переконаний. Втім, не зовсім так, як його начальство, але то було колись. А потім? Чи зрештою він став за своїми поглядами євросоціалістом, може консерватором чи лібералом. Втім, що Дзюба не є націоналістом, стало ясно під час читання книжки дрогобицьких філологів. Ну це точно і однозначно націоналісти. Втім...

Як сучасні колеги тих поважних авторів на відповідній кафедрі хотіли б сьогодні продовжити справу Івана Дзюби, то хіба вони б не мали написати вже не пояснення з точки зору філологічної питання про націю, а просто Національну мовну програму? Таку, знаєте, сучасну, європейську. Ні, не копію з Держаної програми, а саме щось подібне до того, що написав свого часу Іван Дзюба. Адресоване людям. Чи їхнім спільнотам політичного гатунку. Партіям, асоціаціям, рухам тощо. Може я  помиляюсь, але видається, що з точки зору філологічної чи культурологічної, маючи на увазі Європейську мовну політику, можна (чи треба?) сьогодні сформувати текст, який взяв би на озброєння будь-який політично свідомий чи освічений громадянин або і спільнота. Незалежно від особливостей того політичного напрямку. Хіба питання про спільну мовну політику не могло б бути таким універсальним фрагментом будь-якої політичної програми? Звісно, з певними нюансами чи особливостями, але таки спільним в основі. Спитаємо про це у дрогобицьких вчених. Що на сайті про це нічого нема, то зрозуміло, звернемось до форуму.

Аж ось сюрпрайз. А ці молоді лауреати знають Івана Дзюбу? Ну мабуть же... А чи не варто було б пересвідчитись? А може і відчути, що історична постать залишається нашим сучасником.

Втім, перед тим, як шукати по різних форумах підтримки щодо читання Івана Дзюби і подальших міркувань на цю тему, спробуємо порадитись з істориками. Є така можливість: Георгій Касьянов, Павло Гай-Нижник, Олександр Сич. Може щось підкажуть, згадають розвідки на цю тему в науковому середовищі, порадять фахівців, що досліджують питання. Тому поки що цей текст є чернеткою, може щось допишемо чи підкоригуємо спільними зусиллями. То 17.12 проект стартував.

Далі буде...