Український Чикаго

Ну а чому ні? Поговорити про українську Україну не вдалось, але як в Чикаго є чехи, серби чи українці, то і місто можна розглядати в цьому ракурсі, так же?

Але перед тим варто було б... прочитати дві книжки. Токвіля і Лебона. Вони дають важливу точку відліку для порівняння американців з європейцями. І тепер вже до нашої справи.

Отже, маємо десятку адрес у Фейсбуці, які могли б слугувати для нашої справи. А саме для більш детального чи щільного знайомства з українцями Чикаго. Під кутом  зору їхньої присутності у Фейсбуці, звісно, але не тільки. Фейсбук - це платформа, середовище, а цивілізаційне питання формулюється приблизно так: наскільки і в чому українці, що опинились в Чікаго, стали американцями, поамериканились, а наскільки залишились українцями. І, зауважимо, українцями в фазі переходу від радянськості до європейськості. Ні, ми не зможемо ґрунтовно відповісти на такі складні питання, але додати якихось реальних рис, моментів сучасного українського життя по обидва боки Атлантики спробуємо. А принагідно, можливо, здобудемо певну користь як для України, так і для українців в Чикаго.

І. Що було

Було запрошення поговорити про Україну взагалі (українську чи європейську) і, зокрема, про українську школу. Зрозуміло, що по різних форумах реакція була різна, зараз прозвітуємо (нумерація форумів зі згаданого вже раніше тексту).

1. Пост вивчається на предмет дозволу для публікації. Виглядає ця прихована цензура так:

2. Опубліковано. 

3. Опубліковано.

4. Відхилено. Я сьогодні трошки підкоригував текст - може був з помилкою? - тепер на розгляді. Ну і пішло в народ.

5. Опубліковано. 

6. Опубліковано на сторінці і є запит в приваті - без відповіді. Хоча, як вірити ФБ, то повідомлення адмін побачив. 

7. Вивчається.

8. Відхилено. Це вже цензура відверта.

9. Опубліковано на сторінці і є запит в приваті. Без відповіді.

10. Вивчається. 

ІІ Що буде. Можливо

Поговоримо з тими, хто лайкнув. Особисто, в приваті. Подумаємо разом про те, чи можна щось зробити для якоїсь одної конкретної української школи, аби там запустити, скажімо, шкільну газету. Або налагодити роботу учнівської ради. Ну, знаєте, так, по-американські, чогось мені здається, що ці атрибути сучасної школи в Чикаго є. Помиляюсь?

Ні, нічого не сказали. Хоч є 27 переглядів. Ну тоді рушаємо далі.

Зрештою переглядів стало 66, про дещо і поговорили в форумах. Є і продовження. А щодо школи, якоїсь там конкретики - ні, тут чикагоси абсолютно такі самі, як і корінні хуторяни. Не ділові.