А є різниця? Хіба це не одне й те саме? Зараз почуємо, як трактує це питання соціал-націоналізм, ідеологія партії Свобода у викладенні члена політради пані Фаріон. Ну і тут же про те, чи Україна для українців або навпаки: українці для України? Отже, вирушаємо:
Колись ми вже розглядали вправи одного ЮТюб - спікера, але сьогодні не будемо їх порівнювати. Навіть скористатись тою самою технологією не можна - надто різні предмети аналізу. Сьогодні підемо протокольно.
0:11 Я б ведучому порадив замість "Героям слава" - відгук бандерівського крила ОУН - вживати вже "Слава ЗСУ". Буде більш сучасно і не буде прикро мельниківцям, в яких, як відомо, відгуком було "Вождеві слава". Пані Фаріон далі згадує, що надто багато в Україні різних націоналістичних угрупувань, мабуть, є і мельниківці.
0:24 Тут я б учасників передачі, а також тих, хто до нас приєднається по різних форумах, попросив уточнити: як, на їхню думку, співвідносяться українська Україна і європейська? Це щось тотожне? Навіщо тоді різні слова? А як відмінне, то в чому саме?
0:33 Я абсолютно погоджуюсь тут з пані Фаріон, а також з Бісмарком, який згадував про школу як творця нації. Принагідно запрошую всіх, кому це цікаво, взяти участь в розмові на цю тему. А передовсім висловити своє ставлення до концепції НУШ - чи це хороша основа для такої роботи, чи, може, потребує якихось коригувань?
1:46 Я не готовий критикувати Міністерство або його захищати. Тим більше в таких складних питаннях як програми, їх зміст, кількість годин по предметах і класах - це для фахівців. Натомість я пропоную взяти участь у практичній роботі з просування українських шкіл від старої радянської до нової української школи (див. попередній комент). Не можу тут не згадати про Степана Бандеру, який наполягав на потребі в системній щоденній політичній роботі. Відтак як згадати про школу, то добре було б аби кожен член партії, що сам є педагог, а може має дітей шкільного віку, то і взявся б за одну свою школу. Або, скажімо, регіональна організація взялась за одну школу свого регіону як взірцеву, пілотну, опікувану. І все це під проводом пані Фаріон. А це ж служіння? Без сумніву. Чи просто робота, будівництво нової України - вже вона там європейська чи українська, це можна буде краще зрозуміти в процесі.
2:58 Соціал-демократичні, націоналістичні, ліберальні цінності в освіті - тут європейська Україна цілком визначена: партії здобувають мандат довіри у виборця, формують законодавство у галузі освіти, а уряд його реалізує. До речі, на всіх рівнях, бо ОТГ, місто, регіон - все це фази чи ступені політичного процесу і партії мають саме там реалізовувати свої програми, як здобули відповідну довіру виборців. Чи так воно в сучасній Україні? А як в українській чи європейській? А в Чікаго?
6:25 Я вважаю, що філолог мав би краще добирати слів. Не можна називати ворогом опонента - наукового чи політичного. Це, знов таки, європейська традиція, вона нам добре відома. А більшовицька, радянська - визначати тих, хто не згодний з твоєю партією, саме ворогом народу.
6:55 Пряма маніпуляція: включення чи невключення певного розділу чи теми в якусь навчальну програму - це зовсім не заборона і поготів не виключення того предмета з факультативного читання й вивчення. Ну а вже що казати про літературу, як можна позбавити людей будь-якої літератури? До речі, нехай чеської, данської чи португальської, як вчитель збудив серед учнів інтерес до неї.
10:51 Як може людина не знати своєї мови? Але як "жере наш хліб", то зрозуміло. Втім, центром життя будь-якої сучасної нації не є одна мова чи різні мови її населення. Загалом життя нації є складною системою, де перехрещуються економічні, культурні, соціальні питання чи тренди, кожен з яких вимагає уваги і певної політики. Як ми хочемо змін, розвитку, перетворення пострадянської України на щось інше.
12:02 А я б розумів Огієнка більш конкретно: як біля тебе живе чи працює людина іншої національності, то привітайся його рідною мовою.
12:07 Мова - це етнос, а нація - це громадянство. Це так в науковій термінології, а як в націоналістичній, то нація є сакральна категорія, не визначена у жодний конкретний спосіб, як мені здається, ані Міхновським, ані Донцовим, ані Бандерою. Бо ж сакральне не визначають, а відчувають.
26:24 Я абсолютно згоден, що в Україні дуже багато різних націоналістичних сил, розібратись в яких виборцю просто неможливо. Тим важливіше, я думаю, показати суспільству просто конкретні справи - ну от, скажімо, зі школою - а тоді вже й не треба порівнювати чи визначати нюанси націоналізму. За справами їх пізнаєте їх - так же в Біблії?
---
Ну а ви помітили, що радіо з Чикаго? О, там, як виявилось, вистачає інтересу до української теми. Не тільки на радіо, є з ким продовжити тему по форумах, от погляньте: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
Наприклад: ніхто не хоче разом з пані Фаріон долучитись до розвитку якоїсь української школи на підставі досвіду Чикаго? Або подумати про те, чи Америка для американців? Або що таке американська Америка? Тут, звісно, будуть різні точки зору, але ж цікаво їх почути. Хоч пані Фаріон згадувала про різні далекі від Чикаго країни, але ж аудиторія в радіо американська. Хоч також і українська. От і поговоримо про це потім, як буде інтерес.
Наступного дня поглянув: 13 переглядів. В одному форумі допис відхилено, в більшості адміни замислились: ставити - не ставити? Дозволяти - не дозволяти? Але в двох пост пройшов, а тут навіть одержав два лайки.
7.06 переглядів було вже 48. І жодної реакції. Ні, ну лайки, звісно, були, а живого слова катма. Є над чим подумати.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Будь ласка, не вагайтесь, Ваша думка важлива.